Пушкар М.С., д.е.н., професор - З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного...



УДК 657.412

Пушкар М.С., д.е.н., професор

Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль


^ ЧИ СТАНЕ ГОСПОДАРСЬКИЙ ОБЛІК НАУКОЮ?


Аналіз літературних джерел з так званих «Основ бухгалтерського обліку» не може викликати позитивних емоцій у справжніх науковців, оскільки до рівня теоретичних узагальнень вони не дотягують. Замість наукового апарату і розкриття сутності обліку вони без достатнього обґрунтування наводять лише фрагментарно одні й ті ж питання про предмет, об’єкти, метод із стереотипним набором 8 «прийомів» (що таке «прийом» в жодному довіднику чи енциклопедії з наукознавства не знайдемо ! І чому потрібно робити підміну методів на прийом ніхто з авторів подібних посібників з основ обліку не зможе нести будь-які наукові аргументи) та несистемних міркувань з організації обліку.

Подібна «теорія» є звичним міркуванням про предмет і метод, що трактує облік як мистецтво записів у книги, а не науку зі своїм категоріальним апаратом.

Як зазначає проф. Ярошовець В. [1, с. 81] для епохи постмодернізму характерні такі риси:

багатовимірність, яка має естетичний, політичний та філософський аспект науки, що заперечує будь-які стереотипи минулого;

поліваріантність, яка ставить за мету звільнення людської духовності, досягнення суб’єктивності, творчої активності від сформульованих у минулому норм, регулятивів, котрі перетворилися на ілюзії та помилки, що заважають вільному розвитку особистості;

реконструкція традиційної парадигми, «деканонізація» науки, формування нових фундаментальних теоретичних уявлень про науку;

заміна вертикальних та ієрархічних зв’язків горизонтальними, відмова від ідей лінійності та метадискурсивності, універсальних мов і мислення;

наука організується як підрозділ пізнання.

Сучасна філософія звертається до парадигми постмодернізму, яка має такі ознаки:

поліфонічність науки, коли монолог втрачає свою силу, а натомість способом існування стає діалог чи полілог, плюралістичність ідей, гіпотез, доведень;

унікальність науки і своєрідність в оцінюванні як надбань минулого, так і власних світоглядних уявлень;

підвищена увага до суб’єкта дискурсу, проблема «смерті автора» (не сприйняття його відживших ідей через неадекватність існуючій реальності), наслідком чого стає незаангажованість у тексті.

Нова парадигма науки здійснюється не тотальним знищенням існуючої, а шляхом позитивного, конструктивного її переформулювання, використання і переосмислення на основі комп’ютеризації, моделювання, формалізації, математизації, логіки пізнавального процесу.

«Логіка пошуку й сьогодні цікавить дослідників, але першочергово зростає інтерес до спонтанної думки, яка не скута формалізмами, стереотипами» [1, с. 70], чого не скажеш про бухгалтерів, думка яких зупинилася на давно минулих часах і нетерпима до носіїв «єретичних» за їхніми уявленнями, ідей, хоча слід би врахувати ними дію законів діалектики та досягнення науки й техніки за останніх 70 років.

При проведенні досліджень щодо формування нової парадигми науки потрібно використовувати не один методологічний апарат, як це робилося у минулому, а залучити методологію соціологічних, соціально-психологічних, культурологічних, економічних, природничих, математичних, інженерних та інших видів наукового пізнання, спрямованих на формування наукового знання, наукової картини реального світу з метою реалізації на практиці проектно-конструктивної функції науки. Якщо не застосовують цього принципу, то наука вироджується в щось інше, яке не можна назвати наукою, хоча це «щось» формально зберігає статус науки. Подібна ситуація характерна для парадигми обліку й аудиту, які далекі від ідеалу, оскільки нехтують теорією пізнання і не намагаються використати її можливості у відповідності до змін суспільного життя та вимог нової економіки, що ґрунтується на знаннях та інтелекті людини. Парадигми обліку, контролю й аудиту залишаються на рівні науки першої половини ХХ століття, основною рисою яких була і залишається ідеологія ручної праці з обробки інформації та рутинних контрольних дій менеджерів підприємства. В цих умовах актуального значення набуває наука, яка розробляє спосіб виробництва знань про реальний світ на основі філософсько-гносеологічного та логіко-методологічного характеру.

Сучасна облікова система може перетворитися на науку лише тоді, коли збагатиться її методологія, що дає синтезовану модель теорії пізнання, в яку вписані окремі елементи, взаємозв’язки між ними, вектор розвитку знання від початку спостереження за об’єктами, явищами і процесами до теоретичних узагальнень. На основі такої моделі (неважливо чи вона формалізована чи вербальна) здійснюють вивчення засобів і методів дослідження, які сприяють отриманню нових знань в науковому дослідженні. Оволодіння загальною методологією процесу пізнання корисне тим, що воно подібно компасу, не дає досліднику заблукати в тих умовах реальної дійсності, в яких не завжди можна ідентифікувати об’єкт дослідження і виявити його природу, властивості та структуру на основі буденного мислення і здорового глузду.

Список літератури:

1. Ярошовець В. Методологічна рефлексія історико-філософського процесу// Психологія і суспільство. – 2010. - № 1.
^ УДК 657 Савченко В.М., к.е.н., професор, Кононенко Л.В., к.е.н., доцент Кіровоградський національний технічний університет, м. Кіровоград

^ ПОБУДОВА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ОБЛІКОВОЇ ПІДСИСТЕМИ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ


Дотепер залишається дискусійним питання щодо побудови та функціонування підсистеми бухгалтерського обліку діяльності суб’єктів господарювання в системі вищого порядку – системі управління.

Систему бухгалтерського обліку традиційно розглядають на трьох рівнях. Перший рівень - реєстрацій господарських фактів, другий - узагальнення та систематизація зареєстрованих фактів господарського життя в межах існуючих форм бухгалтерського обліку, третій – формування зведеної інформації та представлення її зацікавленим користувачам. Система управління має дві підсистеми: об’єкт – підприємство та суб’єкт – різні рівні управління. Ці підсистеми мають різний зміст відносно рівнів управління. Процес управління передбачає етапи, що безпосередньо пов’язані з організацією обліку, аналізу та контролю. Більш поширений є підхід згідно з яким відокремлюються такі етапи:

збирання та обробка інформації - відпрацювання рішень - контроль за виконанням рішень

Сучасні концепції управління мають відмінність в тому, що крім цих етапів зазначають ще прогнозування та регулювання.

Ми розглядаємо процес управління як безперервний процес, що обов’язково містить в собі: прогнозування; встановлення можливих варіантів; вибір найдоцільнішого; прийняття рішення; контроль за його виконанням і формування нового інформаційного потоку, що обумовлює необхідність адаптації системи внутрішньогосподарського обліку до інформаційних запитів менеджмент. Залишаються невирішеними багато питань пов’язаних, як з сутністю внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, так і з його організацією та технологіями. Ми вважаємо, що функції обліку в сучасних умовах розширюються і з врахуванням особливостей сільського господарства як виду економічної діяльності та потреб управління на макроекономічному рівні є необхідним досліджувати дану проблематику у напрямку інтеграції технологічного та бухгалтерського обліку на рівні суб’єкта господарювання.

Дослідження розвитку методології бухгалтерського обліку в історичному аспекті, наводить на думку, що на різних етапах розвитку суспільства виникають певні проблеми методологічного характеру щодо побудови системи бухгалтерського обліку та різні підходи щодо їх вирішення.

На конкретний вибір впливають як історичний аспект так і ментальний. Відповідно спостерігається варіантність, що зумовлено специфікою соціально – економічних відносин та напрямом розвитку країни, зокрема моделлю економічної політики. На наш погляд, саме вимога достовірності та сумлінного створення інформації, що є предметом бухгалтерського обліку, історично зумовило виникнення облікової політики та дало можливість усвідомити її зміст. Проте, формування облікової політики на рівні суб’єкта господарювання потребує адекватного методичного забезпечення.

Сучасний етап розвитку економіки має високий рівень інтернаціоналізації, що зумовлює зміну суб‘єкта облікової політики, а також зміну ідеології нормативної регламентації: від централізованої регламентації технології та процедур до централізованої регламентації принципів та децентралізованої регламентації облікової політики суб‘єктів господарювання.

За традиційним підходом інформаційна система бухгалтерського обліку лише забезпечує систему більш високого рівня інформацією, проте вона може активно впливати на об’єкт управління та зовнішнє середовище. Відповідно із сутністю сучасних економічних процесів та рівнем розвитку сучасних інформаційних технологій виникає необхідність та можливість створення гнучких активно – адаптивних облікових систем, зокрема відкритої інформаційної бухгалтерської системи.

Активність гнучких систем бухгалтерського обліку полягає в активізації впливу на об’єкт управління, зовнішнє середовище; а адаптивність – в змінах елементів системи відповідно до змін зовнішнього середовища (відповідно до інформаційних запитів та потреб системи управління), які повинні мати превентивний характер.

Бухгалтерська інформаційна система є відкритою і має прямі та зворотні зв’язки із системою управління господарюючого суб’єкта та зовнішнім економічним середовищем. Тому розвиток обліку як системи має бути спрямованим саме на забезпечення цих зв’язків в оперативному режимі. Для потреб управління витратами собівартістю, доходами, інвестиціями, прибутком своєчасність і якісність отриманої інформації в режимі “реального часу” є вирішальними, саме це зумовлює необхідність подальших досліджень організаційних та методичних аспектів застосування сучасних інформаційних технологій облікової процедури з врахуванням особливостей аграрного виробництва.

^ Список літератури:

В.М. Савченко., Л.В. Кононенко, В.Г. Крячко Система бухгалтерського обліку як складова системи управління // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, вип. 18, Ч.ІІ – Кіровоград: КНТУ, 2010.– С.27 – 33

Широбоков В.Г. Активно-адаптивная система бухгалтерского учета в сельськом хозяйстве: концептуальные подходы, теория и практика. Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук. – Воронеж -2002




9070622722752922.html
9070788918619755.html
9070902955218323.html
9070992183901912.html
9071094505426884.html